Бебібумери, покоління X, Y, Z. Або якими будуть священники в недалекому майбутньому? – Продовження

Нещодавно я натрапив на ряд цікавих статей на провідних сайтах, зокрема й BBC, в яких йдеться про т. зв. «Теорію поколінь». Насправді – цікаве дослідження, хоча далеко й не нове, яке провели в США вчені Нейл Хоув і Вільям Штраус ще в 1991 році. Прочитавши ці роботи, я запитав себе: «А якими будуть священники нового покоління?».

Минулого тижня ми опублікували початок цих роздумів, а сьогодні пропоную Вашій увазі ІІ частину моїх думок над цією темою.

А тепер помріємо про наше наступне покоління

Покоління Z, вони ж – «зумери» – це діти та молодь, народжені між 2000 та 2010 роками.

Генерація цих людей абсолютно не знає, яким може бути світ без інтернету. Це покоління по-справжньому цифрове. Вони знають світ, в якому телефони можуть бути лише smart. З кожним днем індустрія пропонує цю приставку «smart» фактично до всіх речей: електрокарник, годинник, телевізор і навіть зубна щітка – все це радо беруть до свого арсеналу представники цієї генерації. Всі ці девайси роблять світ набагато зручнішими і, в той же час, для представників інших поколінь вони переважно все ще залишаються terra incognita.

Незважаючи на те, що представники цієї генерації ще мало що встигли зробити, вчені вже беруться досліджувати: покоління Z зазвичай описують як глобальне, соціально активне, технологічно розвинуте, толерантне та оптимістичне. Порівняно з попередніми поколіннями, вони проводять багато часу, спілкуючись зі своїми друзями через інтернет, і проводять мало часу, спілкуючись наживо. Однак не спішіть їх за це критикувати, адже покоління Z обробляє інформацію швидше за будь-яке інше покоління. Вони живуть у світі постійного оновлення інформації, вони гірше за, наприклад, «міленіалів», утримують увагу, тобто їм швидко стає нудно.

Незважаючи на свою молодість, «зумери» надзвичайно активні та стараються не бути соціально-пасивними. Це саме вони звинувачують представників попередніх генерацій («бумерів» та «міленіалів») за недосконалий та зіпсутий світ, що довкола. Яскравою представницею такого протесту є Ґрета Тунберг.

У виданні Forbes Діп Патель, який спеціалізується на вивченні покоління Z, зауважує, що особливістю «міленіалів» є їхнє прагнення до ідеалізму – для них робоче місце часто повинне бути «справою» життя, яка несе сенс та користь. А ось покоління Z, ймовірно, більше схилятиметься до безпеки та грошей, зауважує автор.

Патель також звертає увагу на те, що, на відміну від «міленіалів», особливістю яких є вміння працювати в команді, покоління Z є досить конкурентоспроможним та здебільшого покладатиметься на себе, а не на членів команди. Деякі спеціалісти вважають, що хоча покоління Z може бути менш сконцентрованим, ніж їхні колеги «міленіали», «в школі вони створять документ на своєму шкільному комп’ютері, проведуть дослідження на своєму телефоні чи планшеті, у той же час робитимуть нотатки у блокноті, а потім закінчать перед телевізором за допомогою ноутбука, в той час як спілкуватимуться з другом у FaceTime. Тобто, ви уявляєте картину», – зауважує Джордж Білл у виданні Hufftington Post. Це покоління ще швидше перемикається між іграми та роботою, при тому, що на задньому плані їх постійно щось відволікає, зазначає Білл, і на робочому місті це може стати досить корисними навичками.

Очевидно, ми ще не маємо душпастирів цієї когорти, оскільки найстарші представники покоління Z сьогодні доходять до свого двадцятиріччя, а канонічний вік, який дозволяє приймати дияконські свячення, – повних 23 роки, для пресвітеріату – 24 роки. Однак, ми, оперуючи вищеподаною інформацію, вже можемо в своїй голові сформувати типовий образ душпастирів цього покоління. Так, справді, вони будуть технологічно «підкованими», адже на відміну від «міленіалів», вони народилися у часи, коли доступ до сучасних цифрових технологій вже був нормою – вони виросли в епоху смартфонів, і багато з них не знають життя без соціальних мереж та вільного доступу до інформації. На мою думку, це можна віднести до плюсів, оскільки, таким чином, вони зможуть набагато якісніше та швидше розповсюджувати Євангеліє в доступний їм спосіб.

Висновок

Працюючи над «Теорією поколінь», Нейл і Штраус виявили цікаву закономірність: кожні 80 років цінності поколінь збігаються. Для попередників «бумерів» – мовчазного покоління (1922-1942) властиві: відданість, дотримання правил, повага до посади, статусу, порядку, жертовність, підпорядкування, терпіння, економність, поняття честі, причетність до більших груп (релігійність, партійність). Не виключено, що ці якості найнесподіванішим чином проявляться в людях генерації Z. Найстаршим із них сьогодні 20, але вони дуже швидко дорослішають, не уявляють своє життя без  ґаджетів, займаються самоосвітою, економні («передзвони мені», «поклади на рахунок»), активні й вимагають дотримання правил («давай домовимося», «так нечесно, неправильно»). Зети – революціонери, вони будуть формувати нові погляди, принципи, стандарти. Дослідники припускають, що в 20-ті роки XХІ століття наше суспільство кардинально зміниться – саме на ці роки припаде пік активності «зумерів».

Апостол Павло в листі до Євреїв пише: «Ісус Христос вчора, сьогодні і навіки Той Самий» (Євр. 13:8). Чи означає це, що й люди, які проповідують Його, повинні залишатися такими ж? І так, і ні. Якщо поглянемо на історію розвитку Церкви, то побачимо, що й вона часто змінюється: обряди по-своєму модернізуються, мова стає доступнішою, сорокахвилинні проповіді стають коротшими і т.д., однак незмінним залишається догматичне вчення, моральні погляди і саме вони назавжди повинні такими бути. Це і є те, що робить Церкву Церквою, тим кораблем посеред розбурханого моря, який продовжує нести світло та радість Христового Євангеліє усім. І, на мою думку, немає значення, в який спосіб це Євангелія буде проголошене: чи ви прочитаєте якусь цитату зі Святого Письма у газеті, чи натрапите на неї на сторінці в соцмережі, головне – щоб її прийняти, нею жити та впевнено прямувати до святості.

P.S: Вважаю, дана тематика є надзвичайно цікавою та глибокою. Стаття, яка в мене вийшла, є досить довгою, однак, цілком можливо і це було б корисно, якщо б вона переросла в якесь серйозніше дослідження, скажімо, для студента-богослова. В статті використані матеріали зі сайтів BBC, ТСН, Радіо «Свобота» та IQ-холдинг, а також уривок із програми Телебачення Торонто «#@)₴?$0» з Майклом Щуром.